Час­то бать­ки ду­ма­ють, що як­що ди­ти­на скар­жить­ся на го­лов­ний біль, то, швид­ше за все, прикидається.

Ви­хо­дить, що діти "ма­ють пра­во" хворіти тільки ди­тя­чи­ми хво­ро­ба­ми, а го­лов­ний біль - до­ля стар­ших. Ми все ще жи­ве­мо з по­дан­ням про ди­тя­чий та юнаць­кий вік як про по­ри, ко­ли організм в цілому здо­ро­вий. А це вже дав­но не так.

Періодичний або час­тий го­лов­ний біль в ди­тя­чо­му і підлітковому віці стає се­рй­оз­ною про­бле­мою. За да­ни­ми досліджень, се­ред дітей 3-5 років від го­лов­но­го бо­лю страж­да­ють всьо­го 3-5%, у шестирічних близь­ко 15%, а се­ред школярів май­же 80%.

От­же до цьо­го симп­то­му у дітей не мож­на відноситься не­се­рй­оз­но. Час­то повторюється го­лов­ний біль - яв­ний по­каз­ник за­хво­рю­ван­ня моз­ку, який сам по собі не прой­де. То­му чим раніше ди­ти­ну об­сте­жать і пролікують, тим кра­ще.

Ад­же ди­тя­ча нер­во­ва сис­те­ма по­ки перебуває в стадії фор­му­ван­ня і володіє ве­ли­ки­ми мож­ли­вос­тя­ми для відновлення. У зрілому віці будь-яке за­хво­рю­ван­ня моз­ку лікувати на­ба­га­то складніше.

Найбільш час­та при­чи­на го­лов­них болів в ди­тя­чо­му і підлітковому віці - по­га­ний стан су­дин го­лов­но­го моз­ку. В ході досліджень останніх років бу­ло пе­ре­кон­ли­во до­ве­де­но, що навіть невеликі мозкові судинні роз­ла­ди у дітей, потім, че­рез ро­ки мо­жуть відгукнутися моз­ко­ви­ми ка­та­стро­фа­ми - на­прик­лад, інсультами. То­му ви­яв­лен­ня та лікування го­лов­но­го бо­лю у підростаючого покоління за­раз є ду­же ак­ту­аль­ним пи­тан­ням.

Звідки бе­руть­ся ці судинні роз­ла­ди у малюків - в ос­нов­но­му во­ни фор­му­ють­ся в пе­ри­на­таль­но­му періоді. Не­спри­ят­ли­вий час вагітності і пологів у матері при­зво­дять до гіпоксії і ура­жен­ня нервової сис­те­ми, а та­кож су­дин у ди­ти­ни.

Дру­га по­ши­ре­на при­чи­на су­дин­них по­ру­шень - ро­до­ва трав­ма ший­но­го відділу хреб­та, що ве­де до по­раз­ки хре­бет­них артерій і хронічної недостатності су­дин моз­ку. На цьо­му тлі, надалі фор­му­ють­ся ба­га­то за­хво­рю­вань - ранній ос­тео­хонд­роз, ве­ге­то­су­дин­на дистонія, стійке підвищення артеріального тис­ку і, навіть, гострі по­ру­шен­ня моз­ко­во­го кровообігу.

Ста­тис­ти­ка свідчить: кро­во­ви­лив у мо­зок і ло­каль­не погіршення кро­во­пос­та­чан­ня ма­ють місце у кож­но­го де­ся­то­го но­во­на­род­же­но­го, а у не­до­но­ше­них дітей во­ни реєструються у вісім разів частіше.

Стан су­дин різко погіршується з по­чат­ком шкільних за­нять.

При­чи­ни зрозумілі - брак фізичної активності, три­ва­ла незруч­на по­за, психічне і фізичне пе­ре­нап­ру­жен­ня. Погіршення са­мо­по­чут­тя за­зви­чай проявляється у перші шкільні ро­ки і на по­чат­ку пу­бер­тат­но­го періоду.

Крім скарг на го­лов­ний біль у великої час­ти­ни школярів відзначається зни­жен­ня пам'яті, ува­ги, працездатності. На жаль бать­ки і пе­да­го­ги щедрі на свої діагнози: лінь, не­ба­жан­ня вчи­ти­ся, не­до­стат­ня відповідальність.

Насправді, цілком імовірно, що в основі зни­жен­ня успішності - по­ру­шен­ня то­ну­су су­дин і кро­во­пос­та­чан­ня моз­ку. Що це за по­ру­шен­ня?

Гіпотонія - над­лиш­ко­ве роз­ши­рен­ня це­реб­раль­них артерій.

Проявляється пуль­су­ю­чи­ми го­лов­ни­ми бо­ля­ми, нерідко за ти­пом мігрені, однобічні.

Спазм - патологічне зву­жен­ня артерій моз­ко­вих.

Го­лов­ний біль при цьо­му, три­ва­лий, що да­вить, мо­же суп­ро­вод­жу­ва­ти­ся ну­до­тою і блю­во­тою, за­па­мо­ро­чен­ня­ми, потемнінням в очах, підморгуванням чор­них му­шок пе­ред очи­ма.

Ве­ноз­на недостатність.

Виникає при утрудненні ве­ноз­но­го відтоку крові з че­ре­па, внаслідок чо­го су­ди­ни пе­ре­пов­ню­ють­ся кров'ю. У разі усклад­нен­ня ве­ноз­но­го відтоку найчастіше став­лять діагноз - ВЧГ, внутрішньочерепна гіпертензія, тоб­то, підвищення внутрішньочерепного тис­ку. Це найбільш час­тий діагноз.

Головні болі, викликані ангіодистоніями і обумовлені ВЧГ мо­жуть бу­ти та­ки­ми силь­ни­ми, що ди­ти­на не мо­же ви­ко­ну­ва­ти шкільні зав­дан­ня, гра­ти і взагалі щось ро­би­ти. Не див­но, що по­сту­по­во во­на починає відставати в навчанні, втрачає вся­кий інтерес до зви­чай­них роз­ваг, мен­ше рухається, сло­вом - якість жит­тя ди­ти­ни знач­но погіршується.

Так що, як­що ва­ша ди­ти­на ста­ла ма­ло­рух­ли­вою, безініціативною, мля­вою, впадає у туж­ли­вий стан або, на­впа­ки, пе­ретво­ри­ла­ся в дратівливу, не­по­си­дю­чу, не­слух­ня­ну, аг­ре­сив­ну - це привід відвідати нев­ро­ло­га.

Як уберегти дитину від застуди

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:

Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте дитину, бо вона, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
Привчіть свою дитину пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
Коли вже так сталося, що виникла застуда і піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.

Режим дня майбутнього першокласника

Школа ставить перед першокласником нові вимоги. Дитина включиться у систематичну навчальну працю, у неї з’являться нові обов’язки і турботи, відбудеться зміна рухової активності. Тому, організовуючи режим дня для дошкільника, батьки допоможуть дитині швидше адаптуватися до життєвих змін. Режим – це раціональне і чітке чергування сну, їжі, відпочинку, різних видів діяльності протягом доби. Для дитини правильно організований режим - умова не тільки збереження і зміцнення здоров’я, але й успішного навчання.

Сон. Велике значення для підтримки дієздатності першокласника має сон. Для дітей 6-7 років нормальна тривалість сну - 10-12 годин. Недостатня тривалість сну негативно відбивається на нервовій системі дитини: знижується діяльність кори головного мозку у відповідь на подразнення. Але для повноцінного відпочинку нервової системи і всього організму важливо забезпечити не тільки необхідну тривалість, але й достатню глибину сну. Для цього важливо зробити наступне:

-привчіть дитину лягати і вставати в один і той же час, адже, коли дитина постійно лягає спати у певний час, її нервова система і весь організм заздалегідь готуються до сну;

-перед сном запропонуйте дитині заняття, що заспокоюють нервову систему (спокійні ігри, читання);

- перед сном обов’язково провітріть кімнату, в момент засинання дитини, а також під час її сну, створіть спокійну обстановку (вимкніть яскраве світло, телевізор, припиніть голосні розмови).

Харчування. Їжа потрібна дитині не тільки для вироблення енергії, але й для побудови нових клітин і тканин. В організмі дитини процеси росту проходять надто інтенсивно. В їжі мають міститися у правильному співвідношенні всі речовини, що входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі і вітаміни.

Білки містяться у молоці, м’ясі, рибі, яйцях - це основне джерело матеріалу для побудови тканин.Жири слугують перш за все для покриття енергетичних витрат, з них створюється жирова тканина в організмі. Але надмірна кількість жирів у харчуванні веде до порушення обміну речовин. У їжі дітей мають міститися жири тваринного і рослинного походження.Вуглеводи, які знаходяться у цукрі, крупах, картоплі і борошняних виробах, забезпечують організм енергією.Мінеральні речовини і вітаміни сприяють нормальному росту, розвитку і життєдіяльності організму, обміну речовин. Повноцінне харчування передбачає співвідношення білків, жирів і вуглеводів 1:1:3 (або 1:1:4). Якщо це співвідношення порушено, то навіть високоякісна їжа погано засвоюється.

Орієнтовний режим дня

7.00 - 7.30 – пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка.

7. 30 – 7.50 - сніданок.

7.50 – 8.15 – дорога до школи.

8.15 – 12.30 – заняття в школі.

12.30 – 13.00 – повернення зі школи.

13.00 – 13.30 – обід.

13.30 – 14.30 – післяобідній відпочинок.

14.30 – 16.00 – перебування на повітрі.

16.00 – 17.30 – виконання домашніх завдань (через кожні 30 - 35 хв - перерви на 5-10 хвилин). Під час першої перерви – підвечірок.

17.30 – 19.00 – перебування на повітрі. Заняття у спортивних гуртках.

19.00 – 20.30 – вечеря, заняття улюбленими справами.

20.30 – 21.00 – підготовка до сну, сон.